Про Альошкіних

Каменярі, художники, філософи, мислителі та творці музею під відкритим небом в селі Букатинка

Альошкіни-митці

У 1979 році подружжя художників Олексій та Людмила Альошкіних переїхали зі столиць (Олексій із Києва, а Людмила — з Мінська) до села Букатинки. Це батьківщина предків Людмили по батьковій лінії.

Спочатку жили в землянці, адже всі хати в селі були зайняті, а згодом батьки допомогли побудувати їм будинок.

Тут і народилися пʼятеро дітей, які також обрали творчий шлях. Окрім мистецтва, Альошкіни присвятили себе педагогіці.

Близько 40 років вони викладали у місцевій та сусідніх школах. Коли по сусідству старі хати залишаються без господарів, Альошкіни перетворюють їх на музеї, придбавши хати за свої кошти або домовившись із власниками.

Оскільки мури й паркани між обійстями руйнуються, тепер це стає єдиним музейним та арт-простором.

Олексій Альошкін

Олексій Михайлович Альошкін народився 5 січня 1957 року у Ворошиловграді (тепер Луганськ). У 1963 році переїхав до Києва, де навчався у Київському державному художньому інституті за спеціальністю "скульптура". У 1978 році одружився з художницею Людмилою Вікторівною Альошкіною.

У 1980 році подружжя закінчило Білоруський державний театрально-художній інститут за спеціальністю "декоративно-прикладне мистецтво" (кераміка). Того ж року вони переїхали до села Букатинка Чернівецького району Вінницької області.

Подружжя Альошкіних працює у різних видах мистецтва: скульптурі з каменю, дерева (монументальній, станковій, садово-парковій), графіці, живописі, витинанці та кераміці. У 1986 році вони стали одними з організаторів Всеукраїнського пленеру скульпторів-каменотесів "Подільський оберіг" у селі Буша Ямпільського району Вінницької області. У співавторстві з дружиною вони створили понад 200 скульптур з пісковика, розташованих у багатьох містах і селах України та Молдови. Значна кількість садово-паркових скульптур зберігається у Державному історико-культурному заповіднику "Буша".

Важливим внеском подружжя Альошкіних у культурне життя України є монументальні пам’ятні знаки та меморіали, присвячені історичним подіям: воїнам-афганцям, жертвам голодомору, репресій сталінізму, Чорнобильської катастрофи, національно-визвольної війни тощо. Вони також створили скульптури, присвячені відомим особистостям: Джону Леннону, Тарасу Шевченку, Олесю Берднику, Івану Піддубному та іншим. У своїй творчості використовують різноманітні образи з міфології, рослинного та тваринного світу, черпають теми зі спадщини предків, сягаючи у тисячолітню глибину.

Разом зі своєю творчою родиною, яка включає п'ятьох дітей, подружжя Альошкіних взяло активну участь у близько 40 міжнародних та всеукраїнських мистецьких заходах: виставках, симпозіумах, фестивалях.

Людмила Альошкіна

Людмила Вікторівна Альошкіна народилася 10 серпня 1957 року в Мінську. У 1978 році вийшла заміж за талановитого митця Олексія Альошкіна. Подружжя має п’ятьох дітей: синів Петра та Олексія, доньку Дарину, а також молодших двійнят — Ганнусю та Михайла.

Людмила працює в техніках кераміки, витинанки, графіки, живопису, акватипії, скульптурі з каменю та дерева, а також ілюструє книжки. Її скульптури кристалізують магнітно-силові потоки довкілля, створюючи мережива з каменю, рослин, думок і почуттів людей, аури місцевості та всесвіту.

Мисткиня не руйнує камінь, а підкреслює його природну красу та естетичні якості. Композиційні рішення в камені, живописі, графіці та витинанці поєднуються з ренесансною пластичною будовою та фольклорно-казковою основою народного світобачення.

Під час роботи над твором мисткиня прагне зцілювати оточення, глядача та світ. Вона є засновницею нового напряму в монументальній кам'яній скульптурі — філософсько-естетичного хвильового енергетизму, де метафізичне переважає над формальним.

З 1986 року Людмила Вікторівна є засновницею руху пленерів з каменя пісковику на Поділлі, які відбувалися в Ямполі, Буші, Букатинці, Гальжбіївці, Іллічівську, а також в Івано-Франківську та Коломиї. Разом з чоловіком вони створили понад 200 кам’яних скульптур.

З 1980 року вона бере участь у творчих симпозіумах-практикумах, обласних, республіканських та міжнародних виставках в Україні. Її скульптури встановлені у багатьох містах та селах України, зокрема в Іллічівську, Коломиї, Вінниці, Івано-Франківську, Калуші, Ямполі та Умані.

Людмила Альошкіна є лауреаткою премії ім. Трублаїні за пам’ятник загиблим у Афганістані, встановлений у місті Могилів-Подільський.